Moloch - Dies ist ein Pfad an dem ich dich vor einiger Zeit verlor Lyrics


Попіл згасаючих зірок закриває сонце.

Спотворені тіні холодного космосу чекають на свій час.

Поглядом у них - вічність завмирає...

Те, що я бачу, пригнічує мою свідомість.

Сон назавжди відкриє темінь блідої планети.

Посеред чорного космосу - сяйво життя...

Життя, що має силу втрачене минуле...

Течія часу повертає у зворотній бік.

Життя... Смерть... Смерть... Життя...

Сутність відчувати люди втратили

Життя... Біль...

Я благаю: залиште мене у темряві

Безмежний простір срібного хаосу

сплітає життя у вузол зреченості...

Мої творіння - це відлуння вашої скорботи...

Моя біль - це ваше життя...

Затхлість та сморід світу людей,

я забираю з собою туди, де вітри народжують нового життя шум...

спотворені наче біль

Моя біль... Це все що залишилось назавжди

Життя... Смерть... Смерть... Життя...

Смерть... Смерть...

Спотворені тіні холодного космосу чекають на нас.

Поглядом у них - вічність завмирає...

Те, що я бачу, пригнічує мою свідомість.

Сон назавжди відкриє темінь блідої планети.

Посеред холодного космосу - сяйво життя...

Життя, що має силу втрачене минуле...

Течія часу повертає у зворотній бік.

Життя... Смерть... Смерть... Життя...

Я благаю вас: залиште мене мої думки

Я благаю вас: вбийте мене мої думки

Безмежний простір срібного хаосу

сплітає життя у вузол зреченості...

Мої творіння - це відлуння вашої скорботи...

Моя біль - це моє життя...

Сон назавжди відкриє темінь блідої планети.

Посеред чорного космосу - сяйво життя...

Життя, що має силу втрачене минуле...

Течія часу повертає у зворотній бік.

Життя... Смерть... Смерть... Життя...

Сутність відчувати люди втратили

Життя... Біль...

Я благаю: залиште мене у темряві

Безмежний простір срібного хаосу

сплітає життя у вузол зреченості...

Мої творіння - це відлуння вашої скорботи...

Моя біль - це ваше життя...

Затхлість та сморід світу людей,

я забираю з собою туди, де вітри народжують нового життя шум...

спотворені наче біль

Моя біль... Це все що залишилось назавжди

Fading stars' dust is darkening the sun.

Disfigured shadows of cold cosmos are waiting for their time.

Staring at them, eternity dies down.

That, what I see, depresses my consciousness.

The sleep will draw away the darkness of pale planet forever,

Amidst the black cosmos, shining of life…

Life that has lost past…

The stream of time turns backwards…

Life… Death… Death… Life…

Humans have lost their essence…

The essence to feel their nature…

Life… Pain… Pain… Life…

I beseech you: leave me… my thoughts…

I beseech you: kill me… my thoughts…

Infinite space of silver chaos

Ties the life into the knot of detachment…

My creations are the echoes of your sorrow…

My pain is your life…

Rottenness and stench of the human world,

I'm taking them with me

There, where the winds give birth to the noise of new life…

My pain… Leave me at this moment…